- микитити
- -и́чу, -и́тиш, недок., розм.Міркувати; метикувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
микитити — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
помикитити — и/чу, и/тиш, док., розм. Микитити якийсь час … Український тлумачний словник
думати — I (що, про кого що й без додатка бути зайнятим думками про когось щось, мати свою думку про кого / що н.), гадати, мати на думці (що), мати гадку (про кого що), помишляти, мислити; міркувати, розмірковувати, розміркувати, роздумувати, розгадувати … Словник синонімів української мови
метикувати — розм. (мати здатність міркувати), думати, мізкувати, мудрувати, кумекати, микитити … Словник синонімів української мови